2003
декабрь
12 (53)

Каждый выбирает для себя
Женщину, религию, дорогу,
Дьяволу служить или пророку —
Каждый выбирает для себя.
Юрий Левитанский

КЛУБ ЗНАМЕНИТЫХ ХАРЬКОВЧАН

БОРИС ОСИПОВИЧ БОРОВИЧ (ФІНКЕЛЬШТЕЙН)

    В 2003 році виповнилося 120 років з дня нарождення одного з визначних представників вітчизняної культури 20-х років минулого століття Бориса Осиповича Боровича (Фінкельштейна) репресованного у 30-ті роки.
    Відомий у 20-30-ті роки бібліотекознавець, бібліограф, книгознавець, видавець Борис Осипович народився 19 листопада 1883 p. у м. Одеса.
    На початку ХХ століття працював у сфері позашкільної освіти, брав участь у створенні дитячих виховних закладів, а також робітничих клубів. Представник демократичної течії нової педагогіки, один із засновників і керівників-педагогів дитячого клубу в Одесі, організованого влітку 1912 р. Друкується у журналі «Школа и жизнь»: №31, 1912 «Одесские курсы для еврейских учителей»; №39, 1912 «Детский дом в Одессе»; №13, 1913 «В еврейской черте» тощо.
    З кінця 1917 р. до 1929 р. Борович керував Харківською культурно-просвітницькою організацією «Труд» (видавництво, книжковий склад, крамниця).
    З 1916 р. Борович — член Харківської Громадської бібліотеки. З вересня 1920 р. — у штаті Харківської державної бібліотеки ім. В. Г. Короленка. У ХДНБ Борис Осипович створив один з перших в Україні та колишньому СРСР предметний каталог.
    Ім’я Б. Боровича довгі роки замовчувалося. Невідомим воно залишалося й для декілька поколінь короленківців. На протязі десятиліть не згадувалось, що ця людина біля 11 років працювала саме тут, що очолюваний нею консультаційно-бібліографічний відділ усі роки свого існування активно сприяв підвищенню авторитету ХДНБ не тільки серед населення міста, але і серед бібліотечної громадськості в Україні, а також за її межами. Тут була створена значна частина творчого доробку Б. О. Боровича, деякі з його принципових положень зайняли гідне місце в історії бібліотекознавства з сучасних позицій.
    Зараз саме він стає символічним втіленням трагічної долі багатьох короленківців у роки репресій 30-х. В 1930-1936 рр. у радянській пресі Б. О. Боровича жорстко критикували як реакційно-буржуазного теоретика бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства, небажаного партії видавця, за антимарксистські погляди і антипартійні позиції. У цей час він вже був звільнений з ХДНБ (1932 р.), але продовжував публікуватися. Довідка Держархіву СБУ допомогла встановити, що у 1937 р. він працював книгознавцем Харківського інституту охорони здоров’я студентів і вчених, що співпадало з характером його публікацій.
    14 червня 1937 р. Борович був заарештований, у березні 1938 р. для подальшого ведіння слідства переведений у м. Київ у розпорядження 4 відділу Управління держбезпеки НКВС УРСР. Його звинувачували у тому, «що був одним із керівників антирадянської терористичної організації, яка існувала на території України, і проводив активну роботу по створенню антирадянських меншовицьких груп для боротьби проти радянської влади, особисто завербував 6 чоловік. Крім того, створив терористичну групу з метою вчинення терактів стосовно керівників ВКП(б) і радянського уряду».
    На підставі цих звинувачень 23 вересня 1938 року був засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР до вищої міри покарання — розстрілу. Вирок був виконаний того ж дня у м. Київ.
    Відомості про Б. О. Боровича виявлені та поступово накопичувалися в 1994-1995 рр. у процесі дослідження історії консультаційно-бібліографічного відділу ХДНБ (1920-1931 рр.). Повернення його книг із спецсховища до фонду основного зберігання бібліотеки почалось на початку 90-х років, тому тоді ще ні його праці, ні література про нього не були представлені в каталогах.
    На початок 1996 р. переглянуто de visu понад 2,5 тис. джерел, виявлено понад 80 праць Б. О. Боровича, відгуки на них, а також різноманітні документи про нього. Саме тоді виникла думка про підготовку видання, присвяченого Б. О. Боровичу. Завдяки «Архівній довідці на Боровича-Фінкельштейна Бориса Осиповича», яка була отримана від Державного архіву служби безпеки України, вдалося уточнити дату та місце його загибелі, встановити офіційне звинувачення, яке йому було інкриміноване, а також дізнатися про його реабілітацію як жертви політичних репресій (12 серпня 1993 р.).
    На жаль, кропітка робота з розшуку фотокартки Б. О. Боровича поки ще залишилася безрезультатною. Як виявилось, вона відсутня і в меморіальних фондах ХДНБ, і в державному архіві Служби безпеки України, і в державному архіві Харківської області.

    Аліна Черевко,
зав. інформаційно-бібліографічним
відділом ХДНБ ім. В. Г. Короленка


    От редакции: Харьковской государственной научной библиотекой им. В. Г. Короленко подготовлен к изданию сборник «Борис Осипович Борович (1883-1938). Матеріали до біографії» к 120-летию со дня рождения.
    Харьковский музей Холокоста и истории евреев и автор статьи Алина Александровна Черевко обращаются к читателям, которым что-либо известно о жизни Бориса Осиповича Боровича (Финкельштейна) с убедительной просьбой оказать помощь в поисках его фотографии.