КЛУБ ЗНАМЕНИТЫХ
ХАРЬКОВЧАН
БОРИС ОСИПОВИЧ БОРОВИЧ (ФІНКЕЛЬШТЕЙН)
В 2003 році виповнилося 120 років
з дня нарождення одного з визначних представників вітчизняної культури 20-х років
минулого століття Бориса Осиповича Боровича (Фінкельштейна) репресованного у 30-ті
роки.
Відомий у 20-30-ті роки бібліотекознавець,
бібліограф, книгознавець, видавець Борис Осипович народився 19 листопада 1883 p.
у м. Одеса.
На початку ХХ століття працював
у сфері позашкільної освіти, брав участь у створенні дитячих виховних закладів,
а також робітничих клубів. Представник демократичної течії нової педагогіки, один
із засновників і керівників-педагогів дитячого клубу в Одесі, організованого влітку
1912 р. Друкується у журналі «Школа и жизнь»: №31, 1912 «Одесские курсы для еврейских
учителей»; №39, 1912 «Детский дом в Одессе»; №13, 1913 «В еврейской черте» тощо.
З кінця 1917 р. до 1929 р. Борович
керував Харківською культурно-просвітницькою організацією «Труд» (видавництво,
книжковий склад, крамниця).
З 1916 р. Борович — член Харківської
Громадської бібліотеки. З вересня 1920 р. — у штаті Харківської державної бібліотеки
ім. В. Г. Короленка. У ХДНБ Борис Осипович створив один з перших в Україні та
колишньому СРСР предметний каталог.
Ім’я Б. Боровича довгі роки замовчувалося.
Невідомим воно залишалося й для декілька поколінь короленківців. На протязі десятиліть
не згадувалось, що ця людина біля 11 років працювала саме тут, що очолюваний нею
консультаційно-бібліографічний відділ усі роки свого існування активно сприяв
підвищенню авторитету ХДНБ не тільки серед населення міста, але і серед бібліотечної
громадськості в Україні, а також за її межами. Тут була створена значна частина
творчого доробку Б. О. Боровича, деякі з його принципових положень зайняли гідне
місце в історії бібліотекознавства з сучасних позицій.
Зараз саме він стає символічним
втіленням трагічної долі багатьох короленківців у роки репресій 30-х. В 1930-1936 рр.
у радянській пресі Б. О. Боровича жорстко критикували як реакційно-буржуазного
теоретика бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства, небажаного партії
видавця, за антимарксистські погляди і антипартійні позиції. У цей час він вже
був звільнений з ХДНБ (1932 р.), але продовжував публікуватися. Довідка Держархіву
СБУ допомогла встановити, що у 1937 р. він працював книгознавцем Харківського
інституту охорони здоров’я студентів і вчених, що співпадало з характером його
публікацій.
14 червня 1937 р. Борович був заарештований,
у березні 1938 р. для подальшого ведіння слідства переведений у м. Київ у розпорядження
4 відділу Управління держбезпеки НКВС УРСР. Його звинувачували у тому, «що був
одним із керівників антирадянської терористичної організації, яка існувала на
території України, і проводив активну роботу по створенню антирадянських меншовицьких
груп для боротьби проти радянської влади, особисто завербував 6 чоловік. Крім
того, створив терористичну групу з метою вчинення терактів стосовно керівників
ВКП(б) і радянського уряду».
На підставі цих звинувачень 23 вересня
1938 року був засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР до вищої міри
покарання — розстрілу. Вирок був виконаний того ж дня у м. Київ.
Відомості про Б. О. Боровича
виявлені та поступово накопичувалися в 1994-1995 рр. у процесі дослідження історії
консультаційно-бібліографічного відділу ХДНБ (1920-1931 рр.). Повернення
його книг із спецсховища до фонду основного зберігання бібліотеки почалось на
початку 90-х років, тому тоді ще ні його праці, ні література про нього не були
представлені в каталогах.
На початок 1996 р. переглянуто de
visu понад 2,5 тис. джерел, виявлено понад 80 праць Б. О. Боровича, відгуки
на них, а також різноманітні документи про нього. Саме тоді виникла думка про
підготовку видання, присвяченого Б. О. Боровичу. Завдяки «Архівній довідці
на Боровича-Фінкельштейна Бориса Осиповича», яка була отримана від Державного
архіву служби безпеки України, вдалося уточнити дату та місце його загибелі, встановити
офіційне звинувачення, яке йому було інкриміноване, а також дізнатися про його
реабілітацію як жертви політичних репресій (12 серпня 1993 р.).
На жаль, кропітка робота з розшуку
фотокартки Б. О. Боровича поки ще залишилася безрезультатною. Як виявилось,
вона відсутня і в меморіальних фондах ХДНБ, і в державному архіві Служби безпеки
України, і в державному архіві Харківської області.
Аліна Черевко,
зав. інформаційно-бібліографічним
відділом ХДНБ ім. В. Г. Короленка
От редакции: Харьковской
государственной научной библиотекой им. В. Г. Короленко подготовлен к изданию
сборник «Борис Осипович Борович (1883-1938). Матеріали до біографії» к 120-летию
со дня рождения.
Харьковский музей Холокоста
и истории евреев и автор статьи Алина Александровна Черевко обращаются к читателям,
которым что-либо известно о жизни Бориса Осиповича Боровича (Финкельштейна) с
убедительной просьбой оказать помощь в поисках его фотографии.
|