2005
ноябрь
11 (76)

Каждый выбирает для себя
Женщину, религию, дорогу,
Дьяволу служить или пророку —
Каждый выбирает для себя.
Юрий Левитанский

26 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ
ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ
ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ

    «...всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало таке: чи світ буде знати про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема – ще інтимнішого характеру: чи буде кому молитися за всіх тих, що загинуть?»

(Джеймс Мейс)

    У радіо-зверненні до громадян України Президент Віктор Ющенко зазначив:
    «...Голодомор став одним з найжахливіших злочинів в історії людства. Рахунок загиблих йшов на мільйони. Україна втратила чверть свого населення...
    Гіркі плоди свого безпам’ятства наше суспільство пожинає і сьогодні. Голодомор – чи не єдина трагедія такого масштабу, за яку ніхто не розкаявся, не вибачився і не поніс покарання.
    Завдання політиків мого покоління – відстояти історичну пам’ять, зробити все, аби увесь світ визнав Голодомор геноцидом. Доки голодний мор залишатиметься білою плямою в історії, доти людство не побачить усього ланцюга геноцидів ХХ століття.
    Я звертаюся до кожного з вас – давайте разом збережемо кожну пам’ятку про ті страшні дні. З нами поряд живуть свідки трагедії. Запишіть історію своєї родини і села, розпитайте про Голодомор сусідів і друзів. Історією може бути тільке те, що ми зможемо зберегти.
    Переконаний: народ, який ігнорує свою історію, не має майбутнього. Я згадую слова Папи Римського Івана Павла II, який сказав: «Усвідомлення помилок минулого спонукає будувати майбутнє».
    Сьогодні ми запалюємо свічки на вікнах наших осель. Це — наш обов’язок перед «мертвими, живими і ненародженими».

* * *

    24 ноября в Харькове, накануне Дня памяти жертв голодоморов и политических репрессий, состоялось перезахоронение жертв голодомора 1932-1933 гг. Их обнаружили землекопы, проводившие работы в парке Артема. Подняв первый за дерном слой земли, они увидели черепа и кости, принадлежавшие людям разного возраста. На дне наспех засыпанной неглубокой ямы лежали несколько советских монет, детский ботиночек, полуистлевшая ткань. То, что «хоронили» наспех, при чрезвычайных обстоятельствах, было очевидно… Вскоре рабочие уступили место специалистам, которые считают, что захороненные в парке Артема были одними из первых жертв, умерших голодной смертью осенью 1932 г.
    Останки тридцати безымянных страдальцев были перезахоронены в Комсомольском парке. Место, где они обрели покой, выбрано не случайно. Это старое еврейское кладбище, размещавшееся по улице Академика Павлова (соврем. название). В 30-е годы прошлого века это кладбище активно использовалось НКВД для тайного захоронения жертв.

* * *

    Харьковский государственный областной архив в Дни памяти провел выставку документов, посвященную жертвам Голодомора на Харьковщине.